Непроста, але дуже потрібна свердловина. Досвід, отриманий при її бурінні, буде використовуватися ще дуже довго. Це стосується і бурового обладнання, і гідравлічної програми, і доліт, і КНБК, і керування траєкторією ...
Нове для нас - це підтримка стійкості стовбура і забезпечення прохідності інструменту при вкрай низьких реологічних властивостях розчину, у відкладах схильного до обвалів карбону. Напевно, в умовах ДДз, ще ніхто не бурив свердловини глибиною понад 5000 м при в'язкості менше 40 с.
(Умовна в'язкість побічно визначає здатність розчину виносити шлам породи зі свердловини на поверхню. Одночасно, збільшення в'язкості призводить до зростання гідравлічних опорів - тобто тиску. Завдання полягало в тому, щоб при мінімальних тисках забезпечити достатнє очищення стовбура свердловини. При цьому відомо, що в похилому стовбурі міцність породи знижується, а умови для виносу шламу погіршуються.)
Безумовно ми пішли на цей технологічний експеримент тільки тому, що мали в арсеналі систему ПІБР-2М, з її найпотужнішим інгібуючим впливом на глини і аргіліти. "Альтернативні" розчини на основі поліаніонній целюлози або лигносульфонатів вірогідно довели б свердловину до аварії.
Тепер перед нами стоїть завдання якісно розкрити продуктивні горизонти. Будемо готувати свердловину до переходу на безглинисту систему Біокар®.
ПАРАМЕТРИ ПРОМЫВАЛЬНОЇ РІДИНИ ПЕРЕД СПУСКОМ КОЛОНИ:
- густина – 1,17-1,20 г/см3;
- умовна в'язкість – 32-42 с;
- СНЗ – 20/30-60/80 дПа;
- пластична в'язкість – 15-17 мПа*с;
- ДНЗ – 60-120 дПа;
- фільтрація – 5,0-6,0 см3/30 хв.;
- КТК – 0,1-0,12;
- конц. КСl – 6,0%;
- загальна мінералізація – 10-12%;
- рН – 9,5.
